Що таке вогнегасник?
Вогнегасник — переносний або пересувний пристрій для гасіння осередку пожежі за рахунок випуску вогнегасної речовини. Ручний вогнегасник, зазвичай, це циліндричний балон червоного кольору з соплом або трубкою. При застосуванні вогнегасника, з його сопла під великим тиском починає виходити вогнегасна речовина, яка здатна згасити вогонь. Такою речовиною може бути піна, вода, будь-яка хімічна сполука у вигляді порошку, а також діоксид вуглецю, азот та інші хімічно інертні гази. Вогнегасники повинні перебувати у всіх виробничих приміщеннях, а правила дорожнього руху багатьох країн зобов’язують тримати вогнегасник у кожному автомобілі.
Вогнегасники розрізняють за способом спрацьовування:
- автоматичні (самоспрацьовують) – зазвичай стаціонарно монтуються у місцях можливого виникнення пожежі;
- ручні (приводяться в дію людиною) – розташовуються на спеціально оформлених стендах;
- універсальні (комбінованої дії) – поєднують у собі переваги обох вищеописаних типів.
Вогнегасники розрізняються за принципом дії на осенредок вогню:
- газові (вуглекислотні, хладонові),
- пінні (хімічні, хімічні повітряно-пінні, повітряно-пінні, повітряно-емульсійні),
- порошкові,
- водні.
За об’ємом корпусу:
- переносні малолітражні, з масою вогнегасної речовини до 4 кг;
- промислові переносні, з масою вогнегасної речовини від 4 кг;
- стаціонарні та пересувн,і з масою вогнегасної речовини від 8 кг.
За способом подачі вогнегасної речовини:
- під тиском газів, що утворюються внаслідок хімічної реакції компонентів заряду;
- під тиском газів, що подаються із спеціального балончика, розміщеного в (на) корпусі вогнегасника;
- під тиском газів, попередньо закачаних у корпус вогнегасника;
- під власним тиском вогнегасної речовини.
По виду пускових пристроїв:
- з вентильним затвором;
- із запірно-пусковим пристроєм важільного типу;
- із пускачем додаткового джерела тиску.
Вогнегасники маркуються літерами, що характеризують тип і клас вогнегасника, і цифрами, що позначають масу вогнегасної речовини, що знаходиться в ньому. Найпоширенішими є порошкові та вуглекислотні вогнегасники.
Порошкові вогнегасники поділяються на:
- вогнегасники з порошком класів A, B, C, E – загального призначення, якими можна гасити більшість пожеж;
- вогнегасники з порошком класів B, C, E – загального призначення, обмеженого застосування.
Порошкові вогнегасники є найбільш універсальними вогнегасниками по області застосування та по робочому діапазону температур (особливо із зарядом класів ABCE), за їх допомогою можна успішно гасити майже всі класи пожеж, у тому числі й електрообладнання, що знаходиться під напругою до 1000 В. Вогнегасники не призначені для гасіння лужних та лужноземельних металів та інших матеріалів, горіння яких може відбуватися без доступу повітря.
Порядок використання вогнегасників:
- Сперш треба вирвати пломбу.
- Потім витягти чеку.
- Направити розтруб на осередок займання.
- Натиснути на важіль.
Типи порошкових вогнегасників
Порошкові вогнегасники можна розділити на закачувальні та газогенераторні.
Закачувальні
Заряджені вогнегасним порошком і закачані інертним газом (це може бути азот, вуглекислота) або повітрм під тиском приблизно 16 атм. Даним типом вогнегасника можливе гасіння: якщо тип порошку А, В, С, Е — твердих речовин, що горять, горючих рідин, займистих газів, електропроводки під малою напругою до 1000 В, якщо тип порошку В, С — невеликих загорянь рідин і газів у легкодоступних місцях . У конструкцію даного вогнегасника входить запірний пристрій, який дозволяє, не прикладаючи особливих зусиль, подавати порошок на полум’я, простим натисканням рукою на верхню ручку або, відпускаючи ручку, припиняти подачу. Перевагою даного типу вогнегасника є індикатор внутрішнього тиску, встановлений на головці вогнегасника і показує його працездатність (зелений сектор шкали) на відміну від інших типів вогнегасників.
Вугликислотні вогнегасники
Вуглекислотні вогнегасники, в яких як вогнегасну речовину застосовують зріджений діоксид вуглецю (вуглекислоту). Вуглекислотні вогнегасники випускаються як ручні, і пересувні. Ручні вогнегасники однакові за влаштуванням і складаються із сталевого високоміцного балона, в горловину якого ввернуто запірно-пусковий пристрій вентильного або пістолетного типу, сифонної трубки, яка служить для подачі вуглекислоти з балона до запірно-пускового пристрою, і розтруба-снігоутворювача. Для приведення в дію вуглекислотного вогнегасника необхідно направити розтруб-снігоутворювач на вогнище пожежі і відвернути до відмови маховичок або натиснути на важіль запірно-пускового пристрою. При переході вуглекислоти з рідкого стану в газоподібний відбувається збільшення її обсягу в 400-500 разів, що супроводжується різким охолодженням до температури -72 ° C і частковою кристалізацією; щоб уникнути обмороження рук не можна торкатися металевого розтруба. Ефект полум’яшення досягається подвійно: зниженням температури вогнища займання нижче точки займання і витісненням кисню із зони горіння негорючим вуглекислим газом.
